- запозичати
- -а́ю, -а́єш і запози́чувати, -ую, -уєш, недок., запози́чити, -и́чу, -и́чиш, док., перех.Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
запозичати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
запозичання — я, с. Дія за знач. запозичати … Український тлумачний словник
запозичатися — а/ється і запози/чуватися, ується, недок. Пас. до запозичати і запозичувати … Український тлумачний словник
запозичити — див. запозичати … Український тлумачний словник
запозичувати — див. запозичати … Український тлумачний словник
перейняти — I = переймати (що від кого й без додатка навчитися чого н. від когось, спостерігаючи за ним), перебрати, перебирати, набратися, набиратися; запозичити, запозичати, запозичувати, підхопити, підхоплювати (зробити своїм надбанням) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
запожичати — жичам, чаш, Пр. 1. Запозичати; позичаючи затягнути довг. 2. Брати щось за приклад у когось … Словник лемківскої говірки